Приведен способ исследования и расчета компоновок низа бурильной колонны в стволе скважины произвольной кривизны. Математическая модель описывает как опорные, так и безопорные конструкции компоновок.

Проаналізовано затрати механічної енергії в процесі буріння свердловин різними способами з метою визначення оптимальних співвідношень між параметрами режимів буріння, конструкцією свердловини, потужністю приводу обертання долота, а також насосів для подачі бурового розчину, що призведе до зменшення собівартості і енергоємності метра проходки. Намічено перспективи подальших досліджень в даному напрямі.

Наведено аналіз чинників, які впливають на очищення вибою свердловини в процесі буріння. Залежно від концентрації шламу, його размірів та механічної швидкості буріння досліджено процес винесення шламу із свердловини і швидкості її підйому. Намічено перспективи подальших досліджень.

Приведен практический опыт строительства горизонтальной многозабойной скважины на морском шельфе с использованием усовершенствованных технологий бурения и крепления основного и бокового стволов.

Наведено аналіз розподілу затрат енергії в процесі промивання свердловини з використанням доліт із різними промивальними схемами. На базі розрахунків встановлено найбільш енергомісткі елементи циркуляційної системи і запропоновано можливі шляхи мінімізації цих втрат і енергії на процес промивання свердловини. Намічено перспективи подальших досліджень у даному напрямі.

Наведено методику розрахунку площі застійної зони бурового розчину, яка утворюється в ексцентричному кільцевому просторі між бурильною колоною і стінками свердловини в процесі її промивання. Розглянуто питання щодо визначення втрат тиску і енергії в кільцевому просторі з врахуванням ексцентриситету. Намічено перспективи подальших досліджень у даному напрямі.

Розглянуто причини виникнення виробок під час буріння свердловин і роль їх впливу на стійкість компоновок низу бурильної колони (КНБК) з урахуванням реальної взаємодії її елементів із стінками свердловини. Наведено аналіз можливих випадків взаємодії елементів КНБК із стінками похило-спрямованої свердловини на прямолінійній ділянці.

Наведено результати експериментальних досліджень процесу поглиблення свердловини на Монастирчанському родовищі. Увагу акцентовано на впливі подачі бурового розчину на механічну швидкість буріння та енергомісткість процесу промивання свердловини. Зроблено висновки та надано технічні рекомендації щодо використання високопродуктивного процесу промивання свердловини.

Наведено методику розрахунку площі контакту бурильної колони зі стінками свердловини, які покрито липкою фільтраційною кіркою за присутності жолобних виробок незначної глибини. Намічено перспективи подальших досліджень в даному напрямі.

Наведено спосіб дослідження і розрахунку компоновок низу бурильної колони з урахуванням кривизни її елемента в верхній точці контактування із стінкою свердловини. Математична модель описує як опорні, так і безопорні конструкції компоновок. В даному напрямі ведуться подальші дослідження.

Наведено аналіз витрат механічної енергії у процесі буріння свердловин з метою визначення оптимальних співвідношень між параметрами режиму буріння, конструкції свердловини, потужністю приводу долота, а також насосів для подавання бурового розчину, що призведе до скорочення собівартості і енергоємності метра проходки. Заплановано в перспективі подальші дослідження в даному напрямі.

Проведено теоретичні дослідження пропускної здатності різьбових з'єднань бурильних замків та втрат гідравлічної енергії бурового насоса у процесі промивання свердловини. Визначено вплив окремих конструктивних та режимно-технологічних чинників процесу на витоки бурового розчину через різьбові з'єднання бурильної колони. Запропоновано шляхи зменшення втрат гідравлічної енергії під час промивання свердловини.

Наведено дослідження можливих випадків розташування навантаженої осьовими розтягуючими і стискаючими силами бурильної колони в свердловині складної просторової конфігурації, утвореної ділянками різної інтенсивності викривлення, довжинами, формами і розмірами поперечного перерізу стовбура. Під час даних досліджень вперше запропоновано до використання враховувати для вивчення видів обертання і їх зміни нециліндричну і непрямолінійну форми стовбура свердловини. В даному напрямі ведуться подальші дослідження.

Запропоновано енергетичний метод розрахунку затрат потужності під час обертання бурильної колони, яка враховує вид обертання бурильної колони в закріпленому і відкритому стовбурі свердловини під дією стискаючих і розтягуючих зусиль, сили взаємодії окремих півхвиль згину колони бурильних труб із стінками свердловини, адгезійну взаємодію фільтраційної кірки на стінках свердловини із бурильною колоною, вплив густини промивальної рідини, подачі бурових насосів, діаметрів та довжин бурильного інструменту і інших факторів. В даному напрямі ведуться подальші дослідження.

Проведено аналіз затрат механічної енергії у процесі буріння свердловин різними способами з метою визначення оптимальних співвідношень між параметрами режиму буріння, конструкцією свердловини, потужністю привода обертання долота, а також насосів для подавання бурового розчину, що призведе до зменшення собівартості та енергоємності метра проходки. Розглянуто перспективи подальших досліджень в даному напрямку.

Наведено математичну модель розрахунку сил притискання стиснутої частини бурильної колони до стінок бурильної колони на її горизонтальній і викривленій ділянках. Під час розробки аналітичної схеми враховано бурильні замки як зони зміщення осі бурильної колони. Надана математична модель передбачає визначення зон та площі контакту бурильної колони і стінок свердловини залежно від низки техніко-технологічних чинників. В даному напрямі ведуться подальші дослідження.

Представлено методику розрахунку енергії, необхідної для обертання бурильної колони в свердловині з врахуванням можливих силових опорів. В процесі розробки враховано вплив множини факторів, у тому числі і липкості фільтраційної кірки, в'язкості бурового розчину, форм обертання, гідростатичного тиску в свердловині на стійкість бурильної колони в цілому. У даному напрямі ведуться подальші дослідження.

Описано підхід до розрахунку та моделювання положення неорієнтованих компоновок низу бурильної колони, які містять опорно-центрувальні елементи у похило спрямованому стовбурі свердловини для забезпечення її проектного профілю. Підхід реалізується на ЕОМ і забезпечує високу точність результатів.

Наведено вдосконалений спосіб розрахунку гідравлічних втрат тиску для труб різних типів одного діаметра у разі врахування їх конструктивних особливостей, а саме - довжини бурильного замка. Розраховано витрати гідравлічної потужності для всіх типів бурильних труб і встановлено, що конструкції з висадкою всередину, є найбільш енергоємними. З точки зору мінімізації енерговитрат під час прокачування промивальної рідини в бурильних трубах і кільцевому просторі найкраще використовувати труби з висадкою назовні.

Уперше розроблено методику поетапного проектування неорієнтованих компоновок низу бурильної колони (КНБК) з урахуванням особливостей їх конструкцій та умов взаємодії опор зі стінками свердловини шляхом послідовного збільшення кількості ОЦЕ. За розробленим алгоритмом розрахунку мінімальної енергії деформації багатоелементних неорієнтованих КНБК з двома ОЦЕ визначено момент появи нестійкої рівноваги, що може використовуватися як додатковий критерій вибору компоновок. Розроблено та впроваджено стандарт організації України "Компоновки низу бурильної колони для буріння похило-спрямованих і горизонтальних свердловин".